Українські вечорниці

ПІСНЯ  «Ой у вишневому саду» (Співають дівчата)

1д.: Чомусь хлопці затримуються.

2д.: Не хвилюйся! З’являться.

(На передньому плані появляється Галя, яка поспішає на вечорниці. (Старицький М. Твори.)

Галя (йде, потім зупиняється): Он хтось стоїть, чи не Степан?

Голохвастов (уздрівши її): А, на ловця і звір біжить, ціп-ціп, куріпочко!

(Галя хоче його обійти, а Голохвастов заступа їй дорогу)

Голохвастов: Господи! Це ж та сама красунечка, що я вже бачив. От ціпонька! Не тремтить-бо: чого лякатись, моя зозулечко,- хіба з’їм?

Галя: От, їй-богу, коли не пустите, то калавур закричу.

Голохвастов: Вигадайте! Тільки крикніть, то я такого наговорю, що зараз і в часть вас посадять.

Галя: За що? Що ви гвалтуєте серед ночі, то я маю сидіти?

Голохвастов: Слухайте, серденько, не лементуйте, бо я тільки поговорить хотів з вами, моя зірочка красна. Як повидів я вас, то з того часу і пропадаю, - просто вхопили моє серце щипцями, гвоздиком у голові сидите, хоч і бритви не бери в руки!

Галя: Чого переступаєте дорогу; сорому нема, а ще панич!

Голохвастов: Да коли улюбльон, да так улюбльон, що хоч візміть в руки піштолета і простреліть тут грудь мою! . . .